сонний

сонний
-а, -е.
1) Прикм. до сон I. || Пов'язаний із сном. || Який буває, з'являється, виникає вві сні. || Подібний до того, який буває вві сні. || Який здійснюється вві сні. || Здійснюваний тим, хто спить. || Признач. для сну.
••

Со́нна арте́рія — одна з парних артерій, розміщених вздовж дихального горла, яка несе кров до голови.

Со́нна хворо́ба — інфекційна хвороба Тропічної Африки, що передається через укус мухи цеце і супроводжується пропасницею, головними болями та сонливістю.

2) Який спить, перебуває у стані сну. || Млявий, малорухомий, позбавлений жвавості. || Власт. тому або який буває в того, хто спить. || Охоплений сном; у якому всі сплять. || перен. Безлюдний, притихлий. || перен. Який перебуває у стані повного спокою; нерухомий. || у знач. ім. со́нний, -ного, ч. Той, хто спить.
3) Який щойно прокинувся, не виспався, який хоче спати. || Власт. людині або який буває в людини, що не виспалася, хоче спати або щойно прокинулася. || перен. Пасивний, бездіяльний.
4) Який викликає сон; снотворний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "сонний" в других словарях:

  • сонний — [со/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і …   Орфоепічний словник української мови

  • сонний — I (якого хилить до сну / який не зовсім прокинувся), напівсонний, сонливий, невиспаний II ▶ див. млявий, пасивний, тихий I, 3) …   Словник синонімів української мови

  • сонний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • унісонний — а, е. Який звучить одночасно (про звуки однієї висоти або однакові звуки в різних октавах); побудований на такому звучанні. Унісонний спів …   Український тлумачний словник

  • вісонний — а, е, заст. Прикм. до вісон …   Український тлумачний словник

  • вісонний — прикметник іст …   Орфографічний словник української мови

  • унісонний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • монодія — ї, ж. Одноголосий спів (сольний або унісонний) …   Український тлумачний словник

  • оспалий — а, е, рідко. 1) Сонливий, сонний. || Заспаний, одутлий від сну (про обличчя). 2) Байдужий до всього; апатичний, в ялий, млявий …   Український тлумачний словник

  • сонливий — а, е. 1) Який любить багато спати, схильний до сну. || Який хоче спати, охоплений сном; сонний. || Власт. тому або який буває в того, хто хоче спати. 2) Який викликає, навіває сон …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»