сонний

-а, -е.

1) Прикм. до сон I. || Пов'язаний із сном. || Який буває, з'являється, виникає вві сні. || Подібний до того, який буває вві сні. || Який здійснюється вві сні. || Здійснюваний тим, хто спить. || Признач. для сну.

••

Со́нна арте́рія — одна з парних артерій, розміщених вздовж дихального горла, яка несе кров до голови.

Со́нна хворо́ба — інфекційна хвороба Тропічної Африки, що передається через укус мухи цеце і супроводжується пропасницею, головними болями та сонливістю.

2) Який спить, перебуває у стані сну. || Млявий, малорухомий, позбавлений жвавості. || Власт. тому або який буває в того, хто спить. || Охоплений сном; у якому всі сплять. || перен. Безлюдний, притихлий. || перен. Який перебуває у стані повного спокою; нерухомий. || у знач. ім. со́нний, -ного, ч. Той, хто спить.

3) Який щойно прокинувся, не виспався, який хоче спати. || Власт. людині або який буває в людини, що не виспалася, хоче спати або щойно прокинулася. || перен. Пасивний, бездіяльний.

4) Який викликає сон; снотворний.